Зміст
- Як вибрати месенджер для спілкування на окупованій території
- Чи безпечно користуватись Viber (Вайбер) на окупованих територіях?
- Налаштування безпеки Viber (Вайбер) — що варто зробити
- Як приховати мої чати у Вайбер (Viber) на окупованій території
- Як відправити зникаючі повідомлення у Вайбер (Viber)
- Як захистити свої месенджери на окупованій території
- Як увімкнути двофакторну аутентифікацію у Viber (Вайбер)
- Як видалити повідомлення у чаті Viber (Вайбер)
- Як сховати свій акаунт у Вайбер (Viber)
- Як відновити та прочитати видалені повідомлення у Вайбер (Viber)
Небезпеки в онлайні або що таке кіберзлочини
Щодоенно ми переписуємося у месенджерах, гортаємо стрічки соцмереж, купуємо речі онлайн, гуглимо різні поради тощо. Втім, окрім переваг, маємо знайти й про ризики цифрового життя — кіберзлочини. Будь-хто може стати жертвою небезпек в онлайні. У цій статті — простими словами розповідаємо, що таке кіберзлочини, які вони бувають, і чому варто бути обачними онлайн.
Ми прагнемо зробити цифрову безпеку звичкою українців — підписуйтесь і рекомендуйте наш інстаграм і фейсбук.
Що таке кіберзлочини?
Це будь-яка злочинна діяльність з використанням комп’ютерів, комп’ютерних мереж або мережевих пристроїв. Наприклад, це коли шахраї крадуть дані вашої банківської картки або зламують ваш телеграм-акаунт.
Юридичною мовою — до кіберзлочинів (або інформаційних злочинів) можна віднести злочини, скоєні за статтями Кримінального кодексу України, що входять до Розділу 16 «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку».
Які бувають кіберзлочини?
- Крадіжка даних. Тут хакери проникають у бази даних сайтів чи сервісів і викрадають чутливу інформацію — імена, електронні пошти, паспортні дані. Цю інформацію зловмисники можуть продати, використати для шахрайства або шантажу. Так само, шахраї використовують як інструмент фішинг, тобто надсилають фейкові листи або повідомлення від імені банку, служби доставки, соцмереж тощо. Їхня мета — викрасти ваші дані, змусивши вас ввести, наприклад, ваш логін, пароль або навіть дані банківської картки.
- Несправжні виграші та конкурси. Незнайомці раптово пропонують вигідну роботу, інвестицію чи отримати виграш. При цьому, вас просять надати особисті дані, надіслати передоплату, оплатити доставку, повідомити код із SMS або ж просто перейти за посиланням. Втім, усе це пастки.
- Розповсюдження вірусів і шкідливих програм. Інколи ви встановлюєте безкоштовні програми або ігри, а разом із цим — вірус, який краде чи видаляє ваші файли, паролі або інші особисті дані. Так само може статися, якщо переходити за підозрілими посиланнями (посилання завжди треба перевіряти на безпечність, перш ніж клікати по ним).
- Вимагання у соцмережах і месенджерах. Вам нібито пише знайома людина, просить позичити гроші або терміново вчинити іншу дію. Насправді ж, її акаунт зламали шахраї. Шахраї також можуть створювати дипфейки, щоби вимагати гроші або шантажувати тощо. Наприклад, вам телефонує, надсилає голосове повідомлення або навіть відео нібито знайома людина. Але, це може бути підробка (технології дипфейку залучають ШІ для того, аби було важко відрізнити постанову). Тут більше про те як відрізняти дипфейки.
- Викрадення акаунтів. Ваші сторінки в соцмережах, облікові записи в месенджерах, пошту можуть зламати. Далі від вашого імені зловмисники можуть просити гроші у ваших знайомих або розсилати шкідливі посилання, небажаний контент тощо.
- Фейкові онлайн-магазини. Гарно оформлений сайт із брендовими речами за дуже привабливими цінами може також виявитися пасткою від шахраїв. Так, після оплати товар ви не отримуєте (або отримуєте щось зовсім інше).
- DDoS-атаки. У такому випадку кіберзлочинці навмисно перевантажують сайт або сервіс одночасними запитами з тисяч ботів. У результаті — сайт «лягає» і стає недоступним для користувачів. Такі атаки часто використовують проти медіа, громадських ініціатив чи бізнесу.
- Секстинг, грумінг, сексторшен. Вас, до прикладу, можуть шантажувати тим, що розішлють ваші особисті фото.
- Кібербулінг та переслідування онлайн. Образи, цькування, погрози в коментарях або повідомленнях — це теж кіберзлочини. І про них треба повідомляти.
Якщо ви стали жертвою кіберзлочину, або підозрюєте кіберзлочин — звертайтеся до кіберполіції або на безоплатну гарячу лінію Nadiyno.
Читайте більше про кіберзагрози, особливо актуальні в 2025 році.
Отже, кіберзлочини — це те, із чим потенційно ви можемо стикатися щодня (перевіряючи пошту, повідомлення або оформлюючи онлайн-покупки). Наслідками деяких кіберзлочинів можуть бути: зникнення грошей з вашої картки, оформлення кредиту на ваше ім’я, втрата доступу до акаунтів, витік чутливих даних, переслідування або шантаж, проблеми з ментальним здоров’ям тощо. Тому обов’язково прочитайте статтю, як налаштувати базову цифрову безпеку і правильно реагувати на ризики.
Ви знаєте, кому варто прочитати цю статтю.