7 шахрайських схем довкола державних програм Є-підтримки та «Зимової підтримки»: як не натрапити на шахраїв
Держава регулярно запускає програми Є-підтримки: кешбеки, одноразові виплати, компенсації, картки та сервіси в «Дії». Їхня мета — допомогти українцям. Але водночас саме державна допомога часто стає мішенню для шахраїв.
Щойно оголошують нову програму, у мережі з’являються фішингові сайти, підроблені «консультанти», фейкові картки та десятки способів виманити персональні дані й гроші.
У цій статті ми зібрали найтиповіші шахрайські схеми, які повторюються під час запуску державних програм, та пояснюємо, як убезпечити себе — незалежно від назви чи виду виплати.
Як працюють найпоширеніші шахрайські схеми довкола держпрограм підтримки
- Одним із найпоширеніших методів обману залишається прямий контакт. Шахраї телефонують або пишуть у месенджери, представляючись співробітниками банку, уряду або сервісу «Дія». Зазвичай ці «консультанти» обіцяють пришвидшити оформлення виплати, але насправді намагаються виманити конфіденційні дані. Важливо пам’ятати, що для оформлення державної допомоги не потрібно спілкуватися з будь-якими посередниками. Якщо вам потрібна офіційна консультація, використовуйте гарячу лінію 1545.
- Інша схема — фішингові сайти та підроблені сторінки «Дії» або ж сторінки “Зимової підтримки”. Коли зловмисники створюють копії офіційних ресурсів, вони сподіваються, що користувач не помітить й введе свої дані «для оформлення виплати». Так шахраї отримують доступ до акаунтів або банківських даних. Якщо маєте сумніви щодо посилання, краще надіслати його для перевірки в чат Nadiyno.org.
- Шахраї також можуть пропонувати витратити 1000 гривень на товари й послуги, яких не існує або які не входять до офіційного переліку витрат. Зазвичай це стосується іноземних товарів, дивних послуг або підписок. Якщо пропозиція виглядає «занадто вигідною» або не відповідає правилам програми, варто бути обережним.
- Поширена й історія з «виведенням коштів у готівку». Зловмисники обіцяють перевести 1000 гривень допомоги в готівку, але в результаті або крадуть кошти з картки, або отримують доступ до акаунта.
- Часто застосовується й емоційний тиск. Людині пишуть, що її картка нібито заблокована, у заявці знайдено помилки або кошти «готові до зарахування, якщо терміново підтвердити дані». Мета — викликати паніку, щоб користувач сам передав паролі або коди підтвердження. Банки ніколи не запитують таких даних у телефонному режимі.
- Ще одна схема — вимога сплатити «податок» або «реєстраційний внесок» для отримання виплати. Жодних податків для одержання 1000 гривень сплачувати не потрібно.
- І нарешті, шахраї активно працюють із темою Національного кешбеку. Вони пропонують оформити картку через сторонні сайти, боти або посилання у соцмережах. Це робиться для збору персональних даних. Оформити картку можна тільки через офіційний банкінг або «Дію».
Як убезпечити себе під час оформлення державних виплат
Оформлюйте заявки лише через офіційні канали — застосунок «Дія» або відділення Укрпошти. Державні органи не надсилають посилання у месенджери, не використовують Google-форм і не звертаються у приватні чати.
!! Ніхто не має права вимагати від вас CVV-код, номер картки, паролі чи фото документів.
Не надсилайте свої документи випадковим «консультантам» у соцмережах. Якщо маєте питання чи сумніваєтеся у надійності посилання, краще звернутися до операторів Nadiyno.org — ми перевіримо інформацію та дамо рекомендації, як діяти безпечно.
Ми прагнемо зробити цифрову безпеку звичкою українців — підписуйтесь і рекомендуйте наші сторінки у
📌 Instagram
📌 Facebook
Читайте також:
👉 Хочете отримати професійну допомогу із захисту акаунтів або перевірки підозрілих посилань?
Звертайтесь до фахівців Nadiyno.org — відповідь за 5 хвилин: https://dev.nadiyno.org