Чи достатньо надійний приватний режим браузера
Приватний режим браузера частково захищає твої дані. Цей режим не захистить тебе від небезпечного ПЗ чи від того, що відвіданий тобою сайт отримає твої дані.
Коротка відповідь така:
Приватний режим браузера не зберігає деякі дані щодо веб-перегляду. До прикладу, він не фіксує історію твоїх відвідин веб-сторінок, не зберігає дані, які ти вводиш на них. Проте він не захищає від небезпечних застосунків чи від того, що сайт та твій провайдер знатимуть твою IP-адресу. Саме тому вважати його справжнім повноцінним інструментом анонімного використання інтернету не можна.
Пояснимо докладніше:
Приватний режим браузера створювався для того, щоб людина могла скористатись чужим пристроєм, зайти в браузер та переглянути потрібні їй сайти, а дані про ці дії не зберігалися на цьому пристрої. Тому після того, як ти закриєш приватне вікно браузера, він «забуде», що саме ти робив у Мережі. При цьому браузер видаляє не лише факт перегляду веб-сторінки, але й дані, які ти вводив, наприклад, у веб-форми. Так само видаляються додаткові файли, які зберігаються при перегляді веб-сторінок. Головне завдання приватного режиму – захистити твою активність від інших користувачів цього браузера та цього пристрою.
Проте цей режим не захищає від передачі інформації про тебе твоєму провайдеру чи сайту, який ти відвідав. Вони знатимуть твою IP-адресу та іншу інформацію про тебе. Та й самі розробники браузерів застерігають користувачів не сприймати приватний режим як повністю анонімний спосіб використання інтернету.
Окрім того, якщо ти авторизуєшся на якомусь онлайн-сервісі, наприклад, Facebook, Instagram чи Telegram, то компанія-власник сервісу знатиме, що ти робив, і фіксуватиме твою активність у прив’язці до твого профілю. Тобто створені тобою дописи, повідомлення, якими ти обмінювався, вподобані сторінки – все це буде знаходитися у твоєму профілі.
Ти можеш додатково прочитати, від чого захищає анонімний режим браузера, а від чого ні, та зрозуміти, навіщо він потрібен.
Найпотрібніший спосіб використання приватного режиму браузера на окупованих територіях – використання його замість мобільних додатків для деяких веб-сервісів. Після того, як ти закрив вікно браузера, дані про те, що ти робив з його допомогою, будуть видалені з пристрою. І навіть якщо гаджет потрапить до рук окупантів, вони не зможуть перевірити, чи ти заходив з нього у Facebook чи Telegram.